11 червня в Інституті «Ткума» у рамках Дніпровського історичного клубу пройшла презентація книги Іди Фінк «Подорож». Книгу презентувала авторка українського перекладу Наталка Римська (Варшава). Захід став можливим завдяки допомозі партнерів – Польського інституту в Києві (окрема вдячність директору Інституту пані Еві Фігель та пану Лесю Белею), Книгарні "Є" (арт-директор Книгарня "Є" Дніпро - пані Надія Вовк), друзям із Дніпровського національного університету імені О. Гончара – д-ру Олегу Репану та д-ру Валерії Лавренко та усім, хто став учасником презентації.

В межах Історичного клубу було піднято важливу проблему відображення подій минулого у художній літературі. Це питання є надзвичайно актуальним і з точки зору вивчення історії Голокосту, адже протягом перших післявоєнних років чи не єдиним способом донести інформацію про знищення нацистами єврейського народу стали саме художні твори.

Іда Фінк – єврейська письменниця, яка народилася у Збаражі в освіченій єврейській родині: батько був лікарем, мати — вчителькою. Після нацистської окупації разом з батьками та сестрою опинилася у збаразькому гетто. 1942 року зі сестрою втекла з гетто і до кінця війни переховувалася. По завершенні Другої світової війни мешкала в Польщі; 1957 року емігрувала до Ізраїлю. Була членом Cпілки польськомовних авторів Ізраїлю. Проза Фінк зосереджена передовсім довкола теми Голокосту, її перекладено багатьма мовами світу.

Як відображається тема Голокосту у художній літературі, і, зокрема, у творі Іди Фінк? Як сприймало євреїв польське та українське населення під час Другої світової війни - як Інших чи Чужих? Чи хотіла Іда Фінк повернутися назад до Збаража? - ці та інші питання перебували у фокусі обговорення учасниками клубу.