24 квітня – День пам’яті жертв геноциду вірмен

24 квітня – День пам’яті жертв геноциду вірмен. Геноцид вірмен – навмисне цілеспрямоване фізичне винищення вірменського народу, що відбувалося на території Османської імперії та Турецької республіки з 1915 до 1923 рр. Його передумовами стала низка політичних подій в Османській імперії, які привели до кривавої трагедії.

Під час правління Абдул-Хаміда ІІ утиски християн в Османській імперії набули масштабного характеру. В період 1894 – 1896 рр. було знищено близько 300 тис. вірмен, ассірійців та греків. У 1908 р. до влади прийшли младотурки, основою національної політики яких став пантюркізм – створення Турецької імперії від Алтаю до Середземного моря. Це передбачало тюркізацію всіх національних меншин. Вірменське населення, що проживало в Османській імперії, стало головною перешкодою на шляху реалізації цієї політики. В результаті перевороту 1913 р. була встановлена військова диктатура «трьох пашів»: Енвер-паші, Джемаль-паші і Талаат-паші. Разом з Бахаеддіном Шакіром їх вважають організаторами геноциду вірмен. Головну роль у знищенні вірмен відігравала організація «Тешкілят-і-махсус» (з турец. – Спеціальна організація), на чолі з Б. Шакіром. Вона складалася з понад 30 000 «четтес» – звільнених з в’язниць злочинців. На початку 1915 р. вірменські солдати османської армії були звинувачені в зраді. Близько 100 000 вірмен були роззброєні і вбиті. 24 квітня 1915 р. було заарештовано понад 5 500 вірмен, у тому числі 235 представників вірменської еліти, які могли б очолити опір. Більшість з них було вбито. Після прийняття «Закону про депортації» 26 травня 1915 р. вірмени підлягали загальній депортації до пустелі Дейр-ез-Зор, де вони були приречені на смерть від мародерів, голоду та спраги. Наприкінці літа 1915 р. значна частина вірменського населення Османської імперії була знищена. Геноцид вірменського населення супроводжувався кампанією з винищення культурної спадщини. Архітектурні пам'ятки і церкви руйнували, цвинтарі використовували як сільськогосподарські угіддя, вірменські квартали міст займалися мусульманським населенням та підлягали перейменуванню. Після початку депортацій повстання охопили всю Османську імперію. Але більшість з них закінчилися їх придушенням і загибеллю повстанців. Попри ризик, мусульмани надавали допомогу вірменам. Відомі випадки порятунку вірменських дітей турецькими сім’ями, а також виступи чиновників, які відмовлялися брати участь у вбивствах.

Після поразки Османської імперії в Першій світовій війні лідери младотурків втекли з країни. Турецький військовий трибунал звинуватив їх в організації вбивств вірмен і греків та виніс смертний вирок заочно. В результаті геноциду 200 000 вірменських дітей стали сиротами. Вірменські біженці розсіялися по світу, утворивши діаспори в декількох десятках країн. 15 квітня 2015 р. Європарламент оголосив 24 квітня європейським Днем пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії.

19 квітня 2015 р. у Музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» було відкрито експозицію «Трагедії ХХ століття. Чужого болю не буває». Частина експозиції присвячена геноциду вірмен.
Бібліотека Музею також пропонує ознайомитися з такими виданнями про геноцид вірмен в Османській імперії: