29 вересня в рамках в рамках спільного проекту Інституту "Ткума" з Яд Вашем «Вивчення Голокосту для формування атмосфери толерантності в Україні» відбулось засідання круглого столу «Вивчення Другої світової війни та Голокосту в умовах сучасної війни проти України».
14-20 вересня у м. Освенцим (Польща) відбувся міжнаціональний семінар для молоді «Спогади про Освенцим і Голокост», організований Центром зустрічей молоді в Освенцимі та Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума». Учасники з України, Польщі та Німеччини протягом тижня обговорювали проблеми пам’яті про Голокост. Насичена програма семінару включала екскурсії по таборах смерті Аушвіц і Біркенау, воркшопи, лекції, круглі столи та дискусії. Важливою частиною програми стали презентації національної пам’яті про Голокост від кожної групи учасників.
17-19 вересня д-р Ігор Щупак, директор Інституту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», на запрошення Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відвідав м. Чернівці. Професійна команда на чолі з методистом з історії та правознавства Василем Федораком організували ряд навчальних заходів для вчителів та студентів (лекції та семінари).
З 26 по 31 серпня близько 100 студентів з різних куточків України та близького зарубіжжя зібралися разом, щоб провести п'ять незабутніх днів у літньому таборі, що його щорічно організовує молодіжна організація «Гілель».
Місцем зустрічі цього року стало мальовниче село Маньківка, розташоване в Уманському районі Київської області. Атмосфера справжнього українського села та чудові краєвиди налаштовували на активний відпочинок й інтелектуальний розвиток. Тут знайшлося місце і заняттям з єврейської історії та традицій, і зустрічам з цікавими гостями, і роботі в творчих майстернях, і веселим вечірнім заходам.
З часом наше сприйняття історії змінюється. Стають відомими нові факти, руйнуються або навпаки створюються міти. «Переписувати історію – це наш єдиний обов’язок перед нею», – ці слова приписують Оскару Уайльду. Не всі історики погоджуються з цим. Можливо, ідея письменника полягає у тому, щоби переписувати історію відповідно до сучасних реалій та фактів. Досить лаконічно з цього приводу висловився д-р Георгій Касьянов, завідувач відділом новітньої історії НАНУ: «Переписування історії загалом відбувається з трьох причин: через ідеологічну кон’юнктуру, через якісні зміни в історіографії та через елементарну зміну поглядів конкретного дослідника. Перший варіант може мати формальний зв'язок з наукою, зберігаючи ті чи інші атрибути наукового дослідження, але насправді належить винятково до сфери ідеології та політики. Другий та третій є рушіями історіографії як наукової дисципліни».