Освітні проекти
Інститут «Ткума» має великий досвід організації та проведення освітньої роботи з учнями, студентами, вчителями шкіл. Спільно з Міністерством освіти і науки України, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти організована система семінарів на курсах підвищення кваліфікації вчителів.
Унікальним є досвід «Ткуми» зі створення підручників. Шкільні підручники з історії, створені співробітниками «Ткуми», перемогли на Всеукраїнських державних конкурсах і видані тиражами в сотні тисяч примірників; по них вчиться кожен четвертий школяр України.
Плідною є співпраця Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та регіонального відділення Малої академії наук. На базі Інституту проводяться зимові сесії МАН, стали традиційними літні студії МАН, які проводить Інститут «Ткума» та Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», в ході яких школярі мають нагоду працювати з фондами Музею, отримувати консультації наукових співробітників Інституту та Музею, зустрічатися з провідними українськими та зарубіжними науковцями.
- Деталі
14-20 вересня у м. Освенцим (Польща) відбувся міжнаціональний семінар для молоді «Спогади про Освенцим і Голокост», організований Центром зустрічей молоді в Освенцимі та Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума». Учасники з України, Польщі та Німеччини протягом тижня обговорювали проблеми пам’яті про Голокост. Насичена програма семінару включала екскурсії по таборах смерті Аушвіц і Біркенау, воркшопи, лекції, круглі столи та дискусії. Важливою частиною програми стали презентації національної пам’яті про Голокост від кожної групи учасників.
- Деталі
17-19 вересня д-р Ігор Щупак, директор Інституту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», на запрошення Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відвідав м. Чернівці. Професійна команда на чолі з методистом з історії та правознавства Василем Федораком організували ряд навчальних заходів для вчителів та студентів (лекції та семінари).
- Деталі
З 26 по 31 серпня близько 100 студентів з різних куточків України та близького зарубіжжя зібралися разом, щоб провести п'ять незабутніх днів у літньому таборі, що його щорічно організовує молодіжна організація «Гілель».
Місцем зустрічі цього року стало мальовниче село Маньківка, розташоване в Уманському районі Київської області. Атмосфера справжнього українського села та чудові краєвиди налаштовували на активний відпочинок й інтелектуальний розвиток. Тут знайшлося місце і заняттям з єврейської історії та традицій, і зустрічам з цікавими гостями, і роботі в творчих майстернях, і веселим вечірнім заходам.
- Деталі
З часом наше сприйняття історії змінюється. Стають відомими нові факти, руйнуються або навпаки створюються міти. «Переписувати історію – це наш єдиний обов’язок перед нею», – ці слова приписують Оскару Уайльду. Не всі історики погоджуються з цим. Можливо, ідея письменника полягає у тому, щоби переписувати історію відповідно до сучасних реалій та фактів. Досить лаконічно з цього приводу висловився д-р Георгій Касьянов, завідувач відділом новітньої історії НАНУ: «Переписування історії загалом відбувається з трьох причин: через ідеологічну кон’юнктуру, через якісні зміни в історіографії та через елементарну зміну поглядів конкретного дослідника. Перший варіант може мати формальний зв'язок з наукою, зберігаючи ті чи інші атрибути наукового дослідження, але насправді належить винятково до сфери ідеології та політики. Другий та третій є рушіями історіографії як наукової дисципліни».
- Деталі
14 липня – 8 серпня в центрі Центр міської історії (м. Львів) пройшла літня школа «Єврейська історія та багатоетнічне минуле: дискусії та підходи до вивчення суспільства, культури та спадщини у Центральній та Східній Європі». Учасниками школи стали 18 молодих вчених, що були відібрані на конкурсній основі напередодні, серед них – д-рОлександра Леонова, науковий співробітник Інституту «Ткума».
Школа має на меті привернути увагу молодих дослідників до багатоетнічного минулого України. Школа фокусувалася на єврейській історії та культурі України і загалом Центрально-Східної Європи, проте пропонувала більш комплексний підхід, представляючи різні національні, соціальні та індивідуальні перспективи. Такий підхід має на меті стимулювати істориківдо впровадження міждисциплінарних підходів та багатовимірних аспектів до вивчення суспільств, які в минулому мали багатоетнічну та багатокультурну складову, заохочувати до впровадження нових контекстів в дослідженнях історії України.