Вимоги до оформлення

Шановні автори! 

Просимо Вас дотримуватися нижченаведених інструкцій щодо технічного оформлення статей. 

Обсяг матеріалів:

  • статті – 25 – 75 тис. знаків;
  • джерела з коментарями – до 50 тис. знаків;
  • рецензії – 10 – 25 тис. знаків.

Набір здійснюється у текстовому редакторі, сумісному з програмою Microsoft WORD, шрифт Times New Roman, 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5, поля – 2 см з усіх берегів, абзац – 1,25 см, вирівнювання – по ширині.

Текст набирається без переносів слів. Абзацні відступи форматуються без використання пробілів і табулятора. Таблиці розміщуються в текстовому файлі.

У верхньому рядку справа вказується ім’я та прізвище автора, через інтервал – заголовок (великими літерами, відцентровано, виділяється жирним шрифтом). Далі подається анотація українською (російською) мовою та ключові слова, а також розширена анотація англійською мовою (обсяг 2 тис. знаків). Примітки та посилання мають бути посторінкові, встановлені в автоматичному режимі (шрифт Times New Roman, 10 пт, міжрядковий інтервал – 1, вирівнювання – по ширині) та оформлені відповідно до міжнародного стандарту цитування та посилання Chicago Style (15th edition).

Посилання мають містити наступні елементи: ім’я та призвище автора (редактора / упорядника), назва праці (місто видання: видавництво, рік видання), номер(и) сторінок. 

Приклади:

  • Давид Кахане, Щоденник Львівського гетто (Київ: Дух і Літера, 2003), 87–89.
  • Дітер Поль, «Голокост, колаборація та супротив у Східній Європі» в Сучасні дискусії про Другу світову війну, ред. Ярослав Грицак, Петро Кендзьор, Святослав Турканик (Львів: ЗУЦК, 2012), 28.
  • Олександр Давлєтов, «Теорія і практика антисемітської політики НСВАП на теренах Третього Райху (на прикладі гетто)» Пролеми історії Голокосту, 6 (2013):58–68.

Александр Круглов, ред., Без жалости и сомнения (Документы о преступлениях оперативных групп и команд полиции безопасности и СД на временно оккупированной территории СССР в 1941–44 гг.), ч. 1. (Днепропетровск: Ткума, 2008), 201.

Праведники народів світу: Довідник (Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016), 233, http://www.tkuma.dp.ua/images/public_dounload/2016_dovidnik_pravedniki_for_inet.pdf.

Посилання на архівні матеріали передбачають таку структуру: назва архіву, фонд, опис, справа, аркуш, назва справи або документу – все через кому.

Приклади: 

  • Державний архів Волинської області (ДАВО), Р-2, оп. 2, спр. 16, арк. 116 (Звіт).
  • ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного, Г-3768, од. обл. 12551.
  • ZIH, Sygn. 301/1096, Klinger Erna, 1941–1945.

Після основного тексту статті подається бібліографія в алфавітному порядку, без нумерації, починаючи з прізвища автора.

Приклад: Лисенко, О. Є. «Конфесійні аспекти міжнаціональних стосунків на території України (1943–1945)», Друга світова війна і доля народів, Матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції, 30–31.10.2006. Київ: Зовнішторгвидав, 2007.

Наприкінці документу розміщується коротка біографічна довідка про автора, що має містити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, учене звання, місце роботи та посада, коло наукових зацікавлень, найважливіші опубліковані праці, електронна адреса.

Матеріали приймаються на електронну адресу журналу «Проблеми історії Голокосту: український вимір» Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.