Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції, видає наукову літературу (монографії, науковий журнал, підручники, навчальні посібники, збірки документів й спогадів та ін.), координує та здійснює важливі дослідницькі проекти.

Однією з найважливіших тем наукових досліджень Інституту «Ткума» є подвиг Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних.

У 2014 р. Інститут «Ткума» проводив Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену Праведникам народів світу. В ній прийняли участь відомі історики, філософи, соціологи, громадські діячі з багатьох країн світу: Білорусі, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США.

Важливе місце в наукових дослідженнях Інституту займає також вивчення механізму нацистського «остаточного вирішення єврейського питання» на території окупованої України, проблематика міжнаціональних відносин в період Другої світової війни, опір Голокосту та ін.

Серед наукових публікацій, виданих у першій половині 2015 р. Інститутом «Ткума»: черговий випуск наукового журналу «Проблеми вивчення Голокосту», збірка спогадів «Відродження пам’яті», збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Праведники світу та інші рятівники у час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті», збірка фотографій та документів «Нацистський «новий порядок» в містах України» та ін. Заплановано також видання монографій з історії Голокосту в Україні, феномену Праведників народів світу, наукові дослідження з регіональних аспектів Голокосту.

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» плідно співпрацює з науковими, музейними, архівними інституціями України, а також Австрії, Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, Швеції та інших країн.


 

22-24 червня у Дніпропетровську проходив Міжнародний науково-практичний семінар «Історична пам’ять про Другу світову війну, Голокост та інші геноцидні явища», організований спільними зусиллями Інституту «Ткума» та музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у співробітництві із Дніпропетровським національним університетом ім. О. Гончара, Запорізьким національним університетом, Українським католицьким університетом та Українським центром досліджень Голодомору.

 

Трагічні події XX ст., а особливо Другої світової війни породили різні виміри людської поведінки. Ці події засвідчили як найглибше падіння людини, так і найвищі злети її духу та вчинків. Одним з таких яскравих прикладів є життя та діяльність Великого українця, глави Української греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького.

 З 18 по 23 травня 2015 р. на базі Єврейського музею у Берліні проходив семінар для музейних працівників, який став можливим за сприяння консульства Федеративної Республіки Німеччини у Дніпропетровську й Міністерства освіти та науки України. До участі у ньому долучилися й співробітники Інституту "Ткума" та музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», а також представники інших музейних та освітніх закладів України.

16-17 квітня 2015 р. у Запоріжжі відбулася науково-практична конференція «Запорізькі єврейські читання», присвячена пам’яті проф. С. Орлянського. Організаторами заходу стали Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» та Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у співробітництві із Запорізьким національним університетом. Цьогорічною темою було вивчення історії національних меншин у ХХ ст.: від Голокосту до сучасної війни.

26–27 лютого у Мюнхені відбулось засідання українських та німецьких істориків, на якому обговорювались деталі створення Українсько-німецької історичної комісії. Зокрема, учасники засідання означили коло питань, що потраплятьна розгляд комісії. До таких увійшло питання викладання історії Голокосту та створення альтернативного підручника з історії Другої світової війни та Голокосту.
Ідея створення українсько-німецької комісії вже давно зріла в інтелектуальних колах обох країн. Проте лише зараз почала втілюватись у життя. До справи створення комісії від української сторони узялись Поліна Барвінська, к.і.н., докторант кафедри нової та новітньої історії Одеського національного університету ім. І. Мечникова, спеціаліст з українсько-німецькихвзаємин; Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету; Ігор Щупак, к.і.н., директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

2016 logo romu for inetПроект «Трагедія ромського народу та пам’ять про неї в Україні, Молдові, Польщі та Німеччині» передбачає наукове дослідження історії Пораймосу в Україні та Молдові, а також створення і презентацію, як результату, мобільної виставки в Україні, Молдові, Німеччині та Польщі та експозиції у Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» в Дніпрі.

Дослідження, окрім безпосередньо збору та обробки інформації про Пораймос, передбачає розробку методології, яка дозволить розповісти про трагедію науково за змістом та яскраво і наочно за формою.

Актуальність проекту полягає в тому, що тема Пораймосу майже не розкривається під час викладання шкільних та університетських курсів; вона фактично відсутня і в медіапросторі, тому широкі верстви населення часто взагалі не знають про цей геноцид.

Головною метою проекту є поширення знань в Україні, Польщі, Молдові та Німеччині про нацистські злочини часів Другої світової війни та сприянні на цьому прикладі посиленню атмосфери толерантності в суспільстві.

Результати проекту:

  • прирощення фактографічних знань про геноцид ромського народу та привернення уваги до цієї проблеми науковців, суспільних діячів;
  • створення мобільної експозиції «Трагедія ромського народу: минуле та сучасність»;
  • подальша музеєфікація отриманих знань у вигляді створення відповідної експозиції, яка присвячена Пораймосу в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Створення як постійної, так і пересувної експозиції, присвяченої Пораймосу, дозволить поширювати знання про цю трагедію серед широких мас населення та стане потужним інфоповодом для привернення уваги ЗМІ до цього питання та питання міжнаціональної толерантності. Планується подальше використання результатів наукових досліджень в освітніх, культурних та громадських програмах, націлених на створення атмосфери толерантності.

Нижче Ви можете ознайомитися з банерами до мобільної виставки:

Проект став можливим завдяки підтримці The International Holocaust Remembrance Alliance